ФОПи та ПДВ: введуть чи не введуть, кого торкнеться і коли очікувати?
Минулого тижня стало відомо, що на вимогу МВФ в Україні планують запровадити ПДВ для всіх ФОПів, які зароблять понад 1 млн грн на рік. Однак деталей стосовно того, коли це станеться, як це буде працювати і що робити — наразі немає.
Експерти вважають, що у 2026 році цього очікувати точно не варто. Та навіть у 2027-му. ПДВ — один з найважчих з огляду на адміністрування податків. І самому уряду знадобиться чимало часу, щоб реалізувати озвучений раніше план.
Розповідаємо, чому обовʼязкове ПДВ введуть не скоро, кого це зачепить і що взагалі все це означає.
Коли скасують пільги щодо реєстрації платником ПДВ?
Вся програма з МВФ розрахована на 4 роки. Вимоги будуть виконуватися поетапно (і не обовʼязково будуть виконані всі, як показує практика). В першу чергу влада, скоріше за все, прийме інші зміни, на яких також наполягає МФВ, але за якими вже є прогрес. Зокрема, оподаткування доходів із цифрових платформ, по якому вже є готовий законопроєкт, більш відомий як «закон про OLX», та нетлінне оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів до 150 євро.
Введення обов’язкової сплати ПДВ для платників єдиного податку якщо і відбудеться, то в останню чергу.
«Внесення подібних змін потребує розробки відповідного законопроєкту, який спочатку має пройти відповідний Комітет у Верховній Раді й потім два читання безпосередньо у сесійній залі. Тож тільки цей етап може зайняти від 6 до 9 місяців», – вважає податковий консультант Олександр Зарайський.
Юрист Богдан Янків оцінює, що взагалі не варто очікувати на запровадження ПДВ для ФОП раніше 2029 року.
«Чому не у 2026 році? Бо це нереально технічно: треба скасувати 1-2 групи або створити для них ПДВ-процедуру; переписати закони; затвердити нові форми звітів та обліку; оновити ПЗ податкової; навчити бухгалтерів; підготувати сервери під мільйони ПДВ-накладних. На фіскалізацію пішло 3 роки. ПДВ для всіх — у 10 разів складніше», – зауважує Богдан Янків.
На все це потрібні роки. Для прикладу, він навів реформу у сфері РРО/пРРО, на яку пішло три роки.
Кого і як це торкнеться?
Як пояснює Зарайський, ФОПи, які експортують товари чи послуги, можуть особливо не перейматися. А це — консультанти та фрилансери, які працюють на закордонних замовників, продавці на закордонних маркетплейсах та інші експортери.
- Майже весь експорт товарів оподатковується ПДВ за ставкою 0%. Тож ФОП, що продають товари на іноземних маркетплейсах, не отримають додаткового податкового навантаження. Однак доведеться подбати про відповідний облік відправки товарів.
- Більшість послуг, що ФОПи надають іноземним замовникам, не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ПКУ. Відповідно, фрилансерів, які працюють з західними замовниками, це також не торкнеться. Але доведеться привести всі договори з іноземними контрагентами у відповідність до вимог ПКУ.
«Можливо, будуть питання із тими, хто надає послуги на фріланс-біржах. Але до появи конкретного законопроєкту говорити про це зарано», – пояснює Зарайський.
- ФОПи, які продають товари чи надають послуги в Україні, мають розуміти, що ПДВ сплачують не вони, а покупці. Платник ПДВ його тільки адмініструє (хоч це і досить непросто). Тобто, якщо ПДВ введуть для ФОП, то ФОПи просто додадуть 20% до ціни своїх товарів чи послуг – відповідно всі товари та послуги просто подорожчають на 20% для кінцевого споживача.
«ФОП, у яких маржинальність більша, зможуть поступитися частиною прибутків і збільшити ціну товарів/послуг не на 20%, а менше, щоб вибити конкурентів», – підкреслює експерт.
І що далі?
Як зазначає Янків, дана ініціатива не те щоб нова. В Національній стратегії доходів до 2030 року, які опублікували ще у грудні 2023 року, було зазначено, що спрощена система оподаткування має зазнати суттєвих змін. І рано чи пізно до ПДВ все ж прийдуть. Тобто меморандум з МВФ просто підтвердить цей напрям руху.
Чи буде ПДВ для всіх ФОПів? Ймовірно, так. Чи позитивно це вплине на економіку? Складне питання, стосовно цього в інтернеті вже чимало спекуляцій та сумнівів. Але висновки та прогнози можна буде робити, коли хоч якісь деталі щодо цієї ініціативи стануть відомі. Наразі зрозуміло дуже мало, а отже, і оцінювати важко.
ФОПи та ПДВ: введуть чи не введуть, кого торкнеться і коли очікувати?
Минулого тижня стало відомо, що на вимогу МВФ в Україні планують запровадити ПДВ для всіх ФОПів, які зароблять понад 1 млн грн на рік. Однак деталей стосовно того, коли це станеться, як це буде працювати і що робити — наразі немає.
Експерти вважають, що у 2026 році цього очікувати точно не варто. Та навіть у 2027-му. ПДВ — один з найважчих з огляду на адміністрування податків. І самому уряду знадобиться чимало часу, щоб реалізувати озвучений раніше план.
Розповідаємо, чому обовʼязкове ПДВ введуть не скоро, кого це зачепить і що взагалі все це означає.
Коли скасують пільги щодо реєстрації платником ПДВ?
Вся програма з МВФ розрахована на 4 роки. Вимоги будуть виконуватися поетапно (і не обовʼязково будуть виконані всі, як показує практика). В першу чергу влада, скоріше за все, прийме інші зміни, на яких також наполягає МФВ, але за якими вже є прогрес. Зокрема, оподаткування доходів із цифрових платформ, по якому вже є готовий законопроєкт, більш відомий як «закон про OLX», та нетлінне оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів до 150 євро.
Введення обов’язкової сплати ПДВ для платників єдиного податку якщо і відбудеться, то в останню чергу.
«Внесення подібних змін потребує розробки відповідного законопроєкту, який спочатку має пройти відповідний Комітет у Верховній Раді й потім два читання безпосередньо у сесійній залі. Тож тільки цей етап може зайняти від 6 до 9 місяців», – вважає податковий консультант Олександр Зарайський.
Юрист Богдан Янків оцінює, що взагалі не варто очікувати на запровадження ПДВ для ФОП раніше 2029 року.
«Чому не у 2026 році? Бо це нереально технічно: треба скасувати 1-2 групи або створити для них ПДВ-процедуру; переписати закони; затвердити нові форми звітів та обліку; оновити ПЗ податкової; навчити бухгалтерів; підготувати сервери під мільйони ПДВ-накладних. На фіскалізацію пішло 3 роки. ПДВ для всіх — у 10 разів складніше», – зауважує Богдан Янків.
На все це потрібні роки. Для прикладу, він навів реформу у сфері РРО/пРРО, на яку пішло три роки.
Кого і як це торкнеться?
Як пояснює Зарайський, ФОПи, які експортують товари чи послуги, можуть особливо не перейматися. А це — консультанти та фрилансери, які працюють на закордонних замовників, продавці на закордонних маркетплейсах та інші експортери.
- Майже весь експорт товарів оподатковується ПДВ за ставкою 0%. Тож ФОП, що продають товари на іноземних маркетплейсах, не отримають додаткового податкового навантаження. Однак доведеться подбати про відповідний облік відправки товарів.
- Більшість послуг, що ФОПи надають іноземним замовникам, не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ПКУ. Відповідно, фрилансерів, які працюють з західними замовниками, це також не торкнеться. Але доведеться привести всі договори з іноземними контрагентами у відповідність до вимог ПКУ.
«Можливо, будуть питання із тими, хто надає послуги на фріланс-біржах. Але до появи конкретного законопроєкту говорити про це зарано», – пояснює Зарайський.
- ФОПи, які продають товари чи надають послуги в Україні, мають розуміти, що ПДВ сплачують не вони, а покупці. Платник ПДВ його тільки адмініструє (хоч це і досить непросто). Тобто, якщо ПДВ введуть для ФОП, то ФОПи просто додадуть 20% до ціни своїх товарів чи послуг – відповідно всі товари та послуги просто подорожчають на 20% для кінцевого споживача.
«ФОП, у яких маржинальність більша, зможуть поступитися частиною прибутків і збільшити ціну товарів/послуг не на 20%, а менше, щоб вибити конкурентів», – підкреслює експерт.
І що далі?
Як зазначає Янків, дана ініціатива не те щоб нова. В Національній стратегії доходів до 2030 року, які опублікували ще у грудні 2023 року, було зазначено, що спрощена система оподаткування має зазнати суттєвих змін. І рано чи пізно до ПДВ все ж прийдуть. Тобто меморандум з МВФ просто підтвердить цей напрям руху.
Чи буде ПДВ для всіх ФОПів? Ймовірно, так. Чи позитивно це вплине на економіку? Складне питання, стосовно цього в інтернеті вже чимало спекуляцій та сумнівів. Але висновки та прогнози можна буде робити, коли хоч якісь деталі щодо цієї ініціативи стануть відомі. Наразі зрозуміло дуже мало, а отже, і оцінювати важко.
